ЯК ВІДРІЗНИТИ ТРИВОГУ ВІД ХВИЛЮВАННЯ: ОСНОВНІ ОЗНАКИ ТРИВОЖНОСТІ

Що таке хвилювання?

Хвилювання - це нормальна реакція психіки на щось важливе, нове або невідоме.

Ми можемо хвилюватися перед співбесідою, важливою розмовою, переїздом, змінами чи складним рішенням. У таких ситуаціях хвилювання зазвичай має конкретну причину, допомагає мобілізуватися і поступово минає після завершення події.

Тобто хвилювання саме по собі є природною частиною життя.

Що таке тривожність?

Тривожність - це вже не просто окрема емоція чи реакція на конкретну ситуацію.

Це стан, у якому внутрішня напруга стає постійним фоном життя. Людина починає жити в очікуванні небезпеки, помилки, осуду, конфлікту або чогось поганого, навіть коли об’єктивної загрози немає.

І дуже часто проблема не лише в тому, що людина багато хвилюється, а в тому, що тривога поступово починає впливати на її рішення, поведінку та спосіб життя.

При цьому людина може навіть не усвідомлювати, наскільки багато в її житті тривоги. Іноді цей стан настільки зливається з особистістю та способом життя, що починає сприйматися як щось «звичне». Людина просто звикає до постійного внутрішнього напруження, контролю, прокручування думок чи життя у режимі постійної готовності.

Через це тривожність часто не відчувається як окрема емоція. Вона радше стає фоном, на якому проходить життя.

Саме тому багато людей навіть не помічають, наскільки сильно тривога вже впливає на їхнє життя.

Часто можна почути: «Зараз усі тривожні».

І частково це правда, ми живемо у дуже нестабільному світі, де психіка багатьох людей справді перебуває у сильному навантаженні.

Але важливо розуміти різницю між періодичним хвилюванням чи реакцією на стрес і станом, у якому тривога поступово починає визначати якість життя людини.

Не кожне хвилювання є проблемою, з якою потрібно щось робити. Але якщо внутрішня напруга стає постійним фоном, людина починає звужувати своє життя, уникати, виснажуватися, втрачати відчуття спокою чи безпеки і це вже не просто «усі зараз тривожні». Іноді люди настільки звикають жити у постійній напрузі, що перестають помічати, наскільки багато сил у них забирає цей стан.

Основні ознаки підвищеної тривожності

Тривожність може проявлятися дуже по-різному і не всі ознаки обов’язково будуть присутні одночасно. Вона також може проявлятися у формах, які люди не завжди одразу пов’язують із тривожними розладами.

Наприклад, людина може помічати у себе:

- потребу знати все наперед;

- складність перестати думати про можливі проблеми;

- відчуття, що потрібно весь час бути готовим до чогось поганого;

- напруження в тілі, пришвидшене сердцебиття, тиск у грудях, спазми в животі, підвищена пітливість тощо;

- складність розслабитися і «відключити голову»;

- страх осуду чи критики;

- страх виглядати «дивно», «незручно» або «не так»;

- уникання знайомств, публічності;

- надмірний аналіз своїх слів чи поведінки після контакту з людьми;

- нав’язливі думки, які складно зупинити;

- постійні сумніви;

- перевірки;

- повторювані дії або ритуали;

- сильна потреба у впевненості або контролі;

- страх ситуацій, з яких «буде складно вийти»;

- уникання людних місць, транспорту чи далеких поїздок;

- потреба бути лише в «безпечних» місцях;

- сильний страх через можливість втратити контроль або не отримати допомогу.

Іноді людина настільки звикає до цього стану, що починає сприймати його як частину свого характеру.

Як зрозуміти, що у Вас підвищена тривожність

Часто люди з підвищеною тривожністю навіть не помічають цього.

Вони можуть думати:

«Я просто відповідальна людина», «Я просто все продумую», «Я люблю контроль», або «У мене такий характер».

Але один із головних критеріїв тривожності - це те, наскільки сильно людина починає підлаштовувати під неї своє життя.

Людина починає жити не так, як хоче, а так, як менш тривожно.

При підвищеній тривожності психіка дуже часто намагається знайти відчуття безпеки через контроль.

Саме тому людина може:

- постійно все перевіряти;

- намагатися передбачити всі варіанти;

- надмірно аналізувати;

- контролювати себе, інших людей або майбутнє.

Контроль у цей момент стає способом хоч трохи знизити внутрішню напругу.

Іноді тривога проявляється через уникання. Людина може залишатися у знайомому, але дискомфортному житті лише тому, що невідомість викликає ще більше напруження. І тоді життя поступово починає будуватися навколо того, щоб менше тривожитися, а не навколо того, чого людина насправді хоче.

На що впливає тривожність

Коли нервова система довго живе у стані напруги, це поступово починає впливати на різні сфери життя. Як от:

- стосунки;

- самооцінку;

- емоційний стан;

- здатність відпочивати, сон;

- відчуття безпеки та спокою.

Часто люди звертаються за допомогою не тому, що тривога стала нестерпною, а тому, що помічають: вони більше не живуть так, як хочуть.

Чи можна з цим працювати

Так. Психотерапія не прибирає всі складні емоції з життя і не робить людину такою, що ніколи не хвилюється.

Але вона може допомогти:

- краще розуміти свої реакції;

- перестати жити у постійному внутрішньому напруженні;

- поступово зменшити уникання;

- навчитися витримувати тривогу без постійного контролю;

- повернути собі більше свободи, опори та відчуття життя, а не лише постійного виживання.